Короткий висновок
- У 2025 році імпорт Косова з України становив €20,877 млн, що на 29,1% більше, ніж у 2024 році.
- Відновлення поки не повернуло торгівлю до рівня 2021 року: показник 2025 року був на 43,1% нижчим.
- Частка України у загальному імпорті Косова знизилася з 0,783% у 2021 році до 0,296% у 2025 році.
- Косово експортувало в Україну у 2025 році лише €120 тис.; товарний потік залишається різко асиметричним.
- Основне завдання для бізнесу — не прогнозувати «повернення до норми», а перевіряти конкретну товарну позицію, маршрут, регуляторний допуск і економіку поставки.
П’ятирічна динаміка
Офіційна таблиця Агентства статистики Косова фіксує митну вартість торгівлі у тисячах євро. Показники нижче перераховані у мільйони євро; відсотки та місця України розраховані UKCC на основі тієї самої таблиці.
| Рік | Загальний імпорт Косова, € млрд | Імпорт з України, € млн | Частка України | Місце України серед країн-партнерів з імпорту | Експорт Косова в Україну, € млн |
|---|---|---|---|---|---|
| 2021 | 4,684 | 36,662 | 0,783% | 26 | 0,058 |
| 2022 | 5,639 | 16,885 | 0,299% | 36 | 0,505 |
| 2023 | 5,917 | 32,080 | 0,542% | 27 | 0,196 |
| 2024 | 6,370 | 16,171 | 0,254% | 37 | 0,093 |
| 2025 | 7,056 | 20,877 | 0,296% | 37 | 0,120 |
Що видно з даних
1. Відновлення є, але воно не стало стійким трендом. Після падіння у 2022 році поставки майже відновилися у 2023-му, знову скоротилися у 2024-му та частково зросли у 2025-му. Один рік зростання не є достатньою підставою для прямолінійного прогнозу.
2. Косовський імпорт зростав швидше, ніж українська присутність. Загальний імпорт Косова збільшився приблизно на 50,6% між 2021 і 2025 роками, тоді як імпорт з України скоротився. Тому навіть після зростання у 2025 році частка України залишилася меншою за 0,3%.
3. Двостороння торгівля фактично одностороння. У 2025 році співвідношення імпорту Косова з України до експорту Косова в Україну становило приблизно 174 до 1. Це не означає автоматичної можливості для будь-якого косовського товару: воно означає, що канал виходу косовських компаній на український ринок потребує окремої інфраструктури — пошуку покупця, перевірки вимог, участі у закупівлях і локального супроводу.
4. Партнерська статистика не пояснює товарну структуру. Публічні таблиці KAS дають окремо торгівлю за країною-партнером та окремо торгівлю за товарними кодами. Вони не надають у тому самому відкритому наборі надійного перехресного зрізу «Україна × HS4». Тому UKCC не приписує Україні конкретні товарні частки без відтворюваного джерела.
Що робити компанії
- Зафіксувати код HS6 для конкретного товару, а не працювати лише з комерційною назвою.
- Перевірити імпорт Косова за HS4, окремо визначити HS6 конкретного товару та зіставити це з глобальним експортним досвідом українського виробника.
- Отримати письмове підтвердження від імпортера або митного брокера щодо мита, ПДВ, дозволів і документів.
- Порівняти щонайменше два реальні маршрути через треті країни з однаковими Incoterms і набором витрат.
- Провести пілотну поставку або комерційну валідацію з визначеним покупцем до масштабування.
Межі висновків
Статистика показує митну вартість задекларованих товарів, але не прибутковість, кількість активних постачальників, ціни на полиці, структуру каналів збуту чи регуляторну придатність конкретного продукту. Матеріал не є митною, юридичною або інвестиційною консультацією.
Джерела: KAS — торгівля за країнами-партнерами, KAS — загальний товарообіг.